Як зацікавити учнів розв'язувати задачі на уроках фізики

Сьогодні перед вчителями стоїть проблема, як збільшити зацікавленість учнів у навчанні. Особливо за останній час різко зменшилась зацікавленість точними науками, в тому числі фізикою. Саме ці фактори змушують вчителів шукати нові, більш ефективні форми і методи навчання, зокрема інтерактивні, в основі яких лежить поряд з колективною і індивідуальною, групова форма роботи.

Нетрадиційні(нестандартні)уроки – це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Вони цінні своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектом.

Урок, проведений нестандартно, стимулює творчість вчителя і його вихованців, створює сприятливі умови для співпраці учнів один з одним і з вчителем. До таких готуватись особливо ретельно, і тому їх проводять не так часто.

У педагогічній літературі вирізняють різні типи нетрадиційних уроків. Назви цих уроків дають деяке уявлення про методику їх проведення та навчальні цілі.

Найбільше я застосовую уроки таких типів: урок-вистава, урок-змагання, урок-гра, урок-естафета, урок, який проводять самі учні,урок-диспут, урок-дослідження, урок-казка і тощо. Великий інтерес у учнів викликають уроки, проведені на зразок популярних телевізійних ігор.(“Перший мільйон”, “Найрозумніший”, “Поле чудес”.)

Мета нетрадиційних уроків полягає в тому, щоб в цікавій формі розглянути програмний матеріал, розвивати пізнавальну активність і творчість учнів,їх спостережливість, розширювати політехнічний світогляд. Вони дозволяють відносно легко і широко показати використання законів фізики, їх прояви у повсякденному житті.

Серед різних шляхів виховання в учнів інтересу до навчання одним з найефективніших є організація їх ігрової діяльності.

Важлива задача вчителя полягає в тому, щоб враховуючи мету уроку й дидактичне значення гри, знайти її місце на уроці.

Дидактична гра характеризується чітко поставленою метою навчання і відповідними педагогічними результатами, які мають навчально-пізнавальну спрямованість. Ігрова діяльність на уроці формується за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які стимулюють учнів до навчання.

Завдання вчителя полягає у формуванні в учнях широкого кола позитивних інтересів, але потрібно враховувати й розвиток дитини.

Саме тому у молодших класах я проводжу уроки у формі казки (“Теплові явища”.

Урок 1). На цих уроках учні залюбки виступають у ролі казкових героїв, самостійно складають продовження казки, пишуть невеликі казочки. (Наприклад. При вивчені теми “Починаємо вивчати фізику” пропоную учням написати казки, міні-оповідання на теми: “Подорож молекули”, “Світ навколо нас”).

Особливий інтерес у учнів викликають уроки проведені у формі різноманітних змагань (“ Тиск твердих тіл, рідин і газів. Архімедова сила” Урок 2) . На таких уроках активні всі, навіть слабші учні. Вони, вболівають за свою команду, стараються не підвести своїх товаришів. І тому рівень підготовки вищий, ніж до звичайного уроку.

Дуже подобаються учням уроки-дослідження, де вони самостійно проводять досліди, експерименти, виступають у ролі вчених і самостійно роблять висновки (“ Агрегатні стани речовини. Явище дифузії” Урок 3)

У старших класах проводжу уроки у формі диспуту, різноманітних рольових ігор. (Наприклад. При вивчені теми “ Проблеми розвитку ядерної енергетики в Україні. Чорнобильська катастрофа та ліквідація її наслідків” в 9 класі заняття проводилося у формі засідання Верховної Ради. Учні виступали у ролі депутатів, які представляли різні комітети: економічний, природоохоронний, соціальний, надзвичайних ситуацій, тощо.)

Такі уроки пожвавлюють навчання, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів. У процесі гри учні вільно оволодівають знаннями. Часто те, що учень не зрозумів на звичайному уроці , дуже легко стає йому зрозумілим під час уроку-гри. Сприятливий психологічний клімат упродовж проведення гри створюється тільки в тому разі, якщо всі учні можуть взяти участь у ній. Навчальні ігри допомагають учням об’єднати відомості з різних розділів курсу в єдину картинку.

В своїй практиці я також використовую групові форми роботи. (Урок 3)

У процесі групової роботи школярі, перетворюючись із пасивних виконавців вказівок вчителя в активних суб’єктів, відтворюють одне одному знання, пояснюють їх.

Як показує практика, працюючи в групі, слабкі учні збагачують свої знання, мають можливість одержати додаткове пояснення з незрозумілих питань. Корисна групова діяльність і сильним учням. Допомагаючи товаришам по групі, вони повторюють і зміцнюють свої знання. Групова діяльність не ізолює учнів один від одного, а, навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги. Групова діяльність від початку і до кінця побудована на спільних діях і спілкуванні.

Для розвитку творчих здібностей необхідно в ході навчання ставити учнів в такі ситуації, у яких вони змушені висловлювати пропозиції, робити припущення, виявляти й розвивати свою інтуїцію. Цьому сприяє впровадження в практику проблемного навчання.

На своїх уроках я також використовую проблемні ситуації. Вивчаючи тему “Теплові явища” я ставлю учням питання “ Часто, розігрівшись, ви махаєте перед обличчям руками або зошитом. Чому?”.

Перед початком вивчення явища дифузії, зачитую учням уривок з вірша М.Тарновського “Рідний хліб”

А в місті ми ішли до хлібної крамниці І зупинялись там на довший час, Бо хліба запах-жита і пшениці Так чарував, прив’язував так нас! Поглянув я на личенько подруги По ньому рясно, мов сріблястий дріб, Котились теплі, радісні краплини… Вона сказала: «Пахне рідний хліб!»

А потім ставлю запитання “ Чому ми відчуваємо запах хліба?” Учні після вивчення матеріалу дають відповідь на нього.

Часто у розмові з учнями та їх батьками доводиться чути репліки:” Навіщо ця фізика? Яка з неї користь?

Фізика - унікальна дисципліна. Найбільш механізована і точна, вона тісно пов’язана з навколишнім світом. Отже, навчити учнів вивчати фізику потрібно не лише для того, щоб вони стали фізиками, а для того, щоб вони навчилися думати, мислити, знаходити компроміси, відрізняти головне від другорядного. Фізика повинна допомогти формувати уявлення про роль людини у світі і роль фізики в освоєнні світу людиною. І тому перед початком вивчення певної теми з курсу фізики, я розповідаю учням, де отриманні знання можна застосувати, і намагаюсь переконати учнів, що вони пригодяться у подальшому житті. Ми повинні навчити учнів бачити фізику навколо себе.

Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння дає обґрунтування природничо-наукової картини світу.

Шкільний курс фізики побудований так: в основній школі (7-9 класи) вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичного знання; у старшій школі вивчення фізики відбувається залежно від обраного профілю навчання. І тому особливу увагу, на мою думку, слід звертати саме на роботу з учнями 7-9 класів. Саме на протязі цих трьох років учні повинні отримати ґрунтовні знання з фізики, зацікавитися цією непростою наукою, навчитися логічно мислити, самостійно роботи правильні висновки . І тут роль вчителя одна з найголовніших. І якщо вчитель зуміє зацікавити учнів так, щоб фізика стала одним із улюблених предметів в школі, і щоб з фізикою було пов’язане і подальше навчання учнів – це просто прекрасно. І не потрібно боятися того, що на якомусь етапі учні можливо дізналися більше, чим знаєте ви . Це свідчить про те, що ваші зусилля не пропали даром.

З метою зацікавлення учнів фізикою, велику увагу приділяю позакласній роботі з учнями. У нас в школі проводяться тематичні тижні, де учні мають змогу взяти участь у різноманітних конкурсах і заходах. Випускається стінгазета. Цікаво проходять тематичні вечори, які організовуються не тільки для старшокласників, але й для молодших школярів ( Вечір “Фізика навколо нас”). В рамках тижня фізики проводяться дні астрономії і астрології. Намагаємось залучати учнів до виготовлення різноманітних саморобних приладів, до участі у конкурсах ( “Левеня”).

Стараюсь урізноманітнити роботу під час літньої практики. На жаль, в селі не має змоги організувати екскурсії на підприємства, лабораторії. Тому під час літньої практики виготовляємо саморобні прилади, учні складають самостійно завдання для молодших класів. Практикую таке: кожний клас в кінці року випускає збірку цікавинок і рекомендацій з фізики для своїх наступників. Там є і кросворди, і задачі, і загадки, ребуси, різноманітні ігри, гумористичні міні-твори, вірші, які пишуть самі учні, а також побажання і настанови своїм молодшим колегам. Це викликає неабиякий інтерес в учнів:і в тих, хто пише збірки і хто їх читає.

Кожний учитель проводячи урок будь-якого типу завжди усвідомлює головні дидактичні завдання уроку: чи то засвоєння нових знань, чи формування вмінь і навичок, чи узагальнення і систематизація, або перевірка навчальних досягнень учнів. При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання повинен забезпечувати:

• активну участь у процесі навчання учнів;

• можливість застосування набутих знань і навичок у реальних життєвих ситуаціях;

• розвиток цільових навичок поведінки;

• можливість учнів підвищити ефективність своєї діяльності;

• можливість отримувати знання під час групових та індивідуальних форм навчання.

Хочу пригадати слова К.Е.Ціолковського: «Спочатку обов’язково йдуть думка, фантазія, казка. За ними наукові розрахунки, а в кінці - ідея».

І саме нетрадиційні заняття дають змогу учням творчо мислити, фантазувати, робити розрахунки , втілювати у життя власні ідеї та фантазії.

Прогресивність нових форм і методів навчання змінює ставлення учнів і вчителів до своїх обов’язків, змінює характер міжособистих контактів, надаючи їм емоційного тепла, довіри, толерантності. Тому хочеться вірити, що інтерес дітей до точних наук буде зростати.

Скачати матеріал можна на сторінці СКАРБНИЧКА.

#люди #нетрадиційніуроки